У неволі тяжкій січовик молодий,
Умирав від кровавої рани.
Йому жаль лиш було, що могилу його,
Занесуть буйні вітри снігами.
Він свій край так любив, там дівчину лишив,
Сам поїхав в чужину вмирати.
Коли ворог лихий рідний край дорогий,
Став вогнем і мечем руйнувати.
Пройде років зо три і холодні вітри,
Занесуть ту могилу снігами.
Хто ж то міг би прийти і цвітів принести
На могилу січовика.
У неволі тяжкій січовик молодий,
Умирав від кровавої рани.
Йому жаль лиш було, що могилу його,
Занесуть буйні вітри снігами.
In captivity, a heavy young Sich,
He died of a bloody wound.
He only regretted that his grave,
Strong winds will bring snow.
He loved his land so much, he left the girl there,
He himself went abroad to die.
When the enemy of the evil native land is dear,
Became fire and sword to destroy.
Three years and cold winds will pass,
They will cover that grave with snow.
Someone could come and bring flowers
On the grave of Sich.
In captivity, a heavy young Sich,
He died of a bloody wound.
He only regretted that his grave,
Strong winds will bring snow.
