Час застине, як птах,
На життєвих вітрах все минає,
В цю хвилину, в цю мить
Серце ніжно щемить, бо кохає.
Чую подих весни,
Озираюся - ти, оживаю!
І хоч пекло, хоч рай,
Ти мене покарай лиш любов'ю!
Приспів:
Доле, щастя в любові,
Хто в житті не кохав
В небесах не бував і в любові!
Доле, щастя в любові,
Хто в житті не страждав,
Той життя не пізнав і любові!
Суєта - не біда,
Бо любов неземна нам воркує,
Малинові вуста і твоя доброта
Серце чує,
А ще зоряна ніч
Та й до твоїх до віч так пасує
Ти - і сонце, і день,
Відгук щирих пісень, що рятує!
Приспів. (2)
Время застынет , как птица ,
На жизненных ветрах все проходит ,
В эту минуту , в этот момент
Сердце нежно щемит , потому что любит .
Слышу дыхание весны,
Оглядываюсь - ты , оживаю !
И хотя ад , хоть рай ,
Ты меня накажи только любовью!
припев:
Судьба, счастье в любви ,
Кто в жизни не любил
В небесах не бывал и в любви!
Судьба, счастье в любви ,
Кто в жизни не страдал,
Тот жизни не узнал и любви!
Суета - не беда,
Ибо любовь неземная нам воркует ,
Малиновые губы и твоя доброта
Сердце слышит ,
А еще звездная ночь
И к твоим к лицу так подходит
Ты - и солнце , и день ,
Отзыв искренних песен, спасает !
Припев. (2)
