Сьогодні yсе інакше –
І люди, й повітря, блиск в очах.
Змінилося все на краще,
Неначе поїхав в мене дах.
Лиш з потягу на вокзалі
Побачив безхмарну неба блакить –
Відкрилися нові грані,
І закохався я в одну мить…
Нехай ідуть дощі,
Так тепло на душі.
Квітучі алеї заберуть мене в полон,
Відіб’ють в сумного повсякдення!
Затишні будиночки всміхаються з вікон,
Навколо – місто натхнення!
А старовинні храми
Вітають дзвоном сонця схід,
Між усіма вітрами
Розтоплюють в серцях наших лід.
Всюди усміхнені люди,
Похмурих нема ніде очей.
Так хочеться знов відчути
Усю казковість днів та ночей!
У серці назавжди
Залишились сліди.
Старенька бруківка заведе мене туди,
Де місто ховає своє серце.
Його я побачив, і відтоді назавжди
Я маю натхнення джерельце!
Today is no different -
And people, and air, glitter in the eyes.
Things have changed for the better,
It was as if the roof had gone into me.
Only from the train at the station
I saw a cloudless sky blue -
New faces have opened,
And I fell in love in an instant ...
Let it rain
So warm in the shower.
Blooming alleys will take me prisoner,
Repulsed in a sad everyday!
Cozy little houses smile from the windows,
Around - a city of inspiration!
And ancient temples
Sunrise Greetings
Between all the winds
Melt in the hearts of our ice.
Everywhere smiling people,
There are no dark eyes anywhere.
I want to feel that way again
All the fabulousness of days and nights!
In the heart forever
Traces remain.
The old pavers will take me there,
Where the city hides its heart.
I saw him, and ever since
I am an inspiration source!
