Дикий сон мені щоночі сниться:
Я – скрипаль в пивниці «Mоn аmі»,
Награю гостям такого Гриця,
Що ніхто й ніколи не умів...
А вони, вигукуючи хрипко,
П’яно плачуть, всіх і все клянуть...
...Веселіше вий, ледача скрипко,
Розливай гарячу каламуть!..
В пивниці.. В пивниці.
В пивниці. В пивниці.
Але тихші все й журніші звуки...
Все щиріші рухи і слова...
Голови не слухаються руки,
Нижче й нижче никне голова...
В пивниці.. В пивниці.
В пивниці. В пивниці.
І тоді п’яним потворним дивом
Вибухає істина на мить, –
На руках, що держать кухлі з пивом,
Кров чиясь парує і кипить!
В пивниці.. В пивниці.
В пивниці. В пивниці.
І все ширше шириться пивниця...
І пливуть в кривавім тумані
Посинілі передсмертні лиця,
Плач і зойки – дикі і сумні!
В пивниці.. В пивниці.
В пивниці. В пивниці. x2
І в гурті, між вбивників і трупів,
Я, скрипаль з пивниці «Mоn аmі»,
Вию так в обличчя ночі глупій,
Як ніхто й ніколи не умів.
В пивниці.. В пивниці.
В пивниці. В пивниці.
Дикий сон мне каждую ночь мечта:
Я скрипач в пьющий "Луна Ами",
Играйте в гостях этой крупы,
Что никто никогда не смог ...
И они, восклинящие хрипс,
Пить, все и клянусь ...
... веселый, ленивый скрипка,
Пролил горячий кальт! .. ..
В напитке .. в пьющий.
В пьющий. В пьющий.
Но это все и более восхитительные звуки ...
Все искренние движения и слова ...
Головы не слушают руки,
Ниже и под головой ...
В напитке .. в пьющий.
В пьющий. В пьющий.
А затем пьяное уродливое чудо
Взрывает правду на мгновение -
На руках, которые держат кружку с пивом,
Кровь сопряжена и кипящая!
В напитке .. в пьющий.
В пьющий. В пьющий.
И все более широкое питье ...
И плавать в кровавом тумане
Растянутые умирающие лица,
Плач и сбережения дикие и грустные!
В напитке .. в пьющий.
В пьющий. В пьющий. х2.
И в группе, между убийцами и трупами,
Я, скрипач из пьющего "Луна Ами",
Ты так перед лицом ночи глухих,
Как никто и никогда не возражаю.
В напитке .. в пьющий.
В пьющий. В пьющий.
