"Біла Вежа":
Споконвіків вона стоїть
Не владний час, ні доля сива
Погорду постать похилить,
Стоїть на скелі вежа біла
В полоні білої вежі знов
Кипить в тобі гаряча кров
Ти – в’язень зовні білих стін
В оточенні німих цеглин
Споконвіків вона мовчить
Але все бачить і все чує
Та поміж хмар десь вдалині
Її думки весь час мандрують
В полоні білої вежі знов
Кипить в тобі гаряча кров
Ти – в’язень зовні білих стін
В оточенні німих цеглин
Назад нема вороття
По сходах вверх в небуття
Останній крок і останні слова
"White Tower":
From time immemorial it stands
Neither the time of power, nor the fate of gray
Contempt to tilt the figure,
There is a white tower on the rock
Captured by the White Tower again
Hot blood boils in you
You are a prisoner outside the white walls
Surrounded by dumb bricks
From time immemorial she has been silent
But he sees everything and hears everything
And between the clouds somewhere in the distance
Her thoughts travel all the time
Captured by the White Tower again
Hot blood boils in you
You are a prisoner outside the white walls
Surrounded by dumb bricks
There is no gate back
Up the stairs to nothingness
The last step and the last words
