Триста літ не пролетіли так, якби день один.
А сходив і далі сходить злак і квітує кмин.
Триста літ, а сонце і зоря - наш тернистий шлях.
Пам'ять молить: "Брате, не згоряй", пам'ять всіх звитяг.
Приспів:
Встань з колін, народе мій, гордість маєш ти.
На колінах не прийдеш до свої мети.
Годі спати, час вставати - сонце вже зійшло,
Сонним, брате, не здолати тяжкеє ярмо.
Просить, кличе і зове вся моя земля,
Україна рідная, матінка твоя.
Волю рід наш добре шанував, мак червоний цвіт,
Ворог нам спокою не давав, на загибель вів.
Триста літ не стерли із землі джерело твоє,
Не згубилось в мряці і пітьмі іменно твоє.
Приспів.
В пам'ять зниклим боям у віках реквієм звучить.
Хто ти є у зоряних світах, памятай щомить:
Триста літ вже досить нам ганьби, волелюбний дух,
Та зростай вже всюди і рости наш вкраїнський рух.
Приспів.
Просить, кличе і зове вся моя земля, |
Україна рідная, матінка твоя... | (2)
Three hundred years did not fly as if one day.
And the cereal came and goes and the cumin blooms.
Three hundred years, and the sun and the stars - our thorny path.
Memory prays: "Brother, do not burn", the memory of all victories.
Chorus:
Rise from your knees, my people, you are proud.
You will not reach your goal on your knees.
Let's sleep, it's time to get up - the sun has already risen,
Sleepy, brother, not to overcome the heavy yoke.
All my land begs, calls and calls,
Ukraine is native, your mother.
The will of our family was well respected, the poppy is red,
The enemy did not give us peace, led to death.
Three hundred years thou hast not cut off thy fountain from the earth.
It is not yours that is lost in the mist and darkness.
Chorus.
In memory of the vanished battles in the ages, a requiem sounds.
Remember who you are in the starry worlds every moment:
For three hundred years we have had enough of shame, a freedom-loving spirit,
But grow everywhere and grow our Ukrainian movement.
Chorus.
All my land asks, calls and calls, |
Ukraine is native, your mother ... | (2)
