Чи то недоля та неволя,
Чи то літа ті летячи
Розбили душу? Чи ніколи.
Й не жив я з нею, живучи
З людьми в паскуді, опаскудив
І душу чистую?.. А люди!
(Звичайне, люди, сміючись)
Зовуть її і молодою,
І непорочною, святою,
І ще якоюсь... Вороги!!
І люті! люті! Ви ж украли,
В багно погане заховали
Алмаз мій чистий, дорогий,
Мою колись святую душу!
Та й смієтесь. Нехристияни!
Чи не між вами ж я, погані,
Так опоганивсь, що й не знать,
Чи й був я чистим коли-небудь.
Бо ви мене з святого неба
Взяли між себе — і писать
Погані вірші научили.
Ви тяжкий камінь положили
Посеред шляху... і розбили
О його... Бога боячись!
Мов малеє, та убоге,
Та серце праведне колись!
Тепер іду я без дороги,
Без шляху битого... а ви!
Дивуєтесь, що спотикаюсь,
Що вас і долю проклинаю,
І плачу тяжко, і, як ви...
Душі убогої цураюсь,
Своєї грішної душі!
Whether it is bad luck and bondage,
Whether it's the summer ones
Broken soul? Ever.
And I didn't live with her, living
With the people in the trash, he went astray
And a pure soul? .. And people!
(Of course, people laughing)
Her name is young,
And blameless, holy,
And somehow ... Enemies !!
And furious! furious! You stole,
They hid the bad in the mire
My diamond is pure, dear,
My once holy soul!
And laugh. Non-Christians!
Are not you two bad,
So defiled that they don't know
Have I ever been clean ever.
For you are me from the holy sky
They took each other - and write
The bad verses are taught.
You have laid a heavy stone
In the middle of the road ... and smashed
Oh his ... God fearing!
Like a little kid, but poor,
Yes, righteous heart ever!
Now I'm off the road
Without a broken path ... and you!
You wonder I'm stumbling
For cursing you and your fate,
And I cry hard, and how you ...
The poor souls I shun,
Your sinful soul!
