Чи пригадуєш ти, синьоока моя,
Час осінній, погідний і чистий,
Ми стояли удвох, і північна зоря
Посилала нам усміх сріблистий.
Про загублені дні говорив я тобі,
Про країну мою синьозору,
Як в годину лиху, в невимовній журбі
Я пішов у незнані простори.
Ти шептала мені про кохання палке
І цілунки складала жагучі,
І ми довго спивали повітря п’янке,
Що ним дихають гори гримучі.
Чи пригадуєш ти, синьоока моя,
Час осінній, погідний і чистий,
Ми стояли удвох, і північна зоря
Посилала нам усміх сріблистий.
Вспоминаешь ли ты , синеглазая моя ,
Время осенний , погожий и чистый ,
Мы стояли вдвоем , и северная звезда
Посылала нам улыбку серебристый .
О потерянных дня говорил я тебе ,
О стране мою синьозору ,
Как в час лихой , в неизреченной скорби
Я пошел в неизвестные пространства .
Ты шептала мне о любви горячее
И поцелуи составляла страстные ,
И мы долго спивалы воздуха пьянящее ,
Которым дышат горы гремучие .
Вспоминаешь ли ты , синеглазая моя ,
Время осенний , погожий и чистый ,
Мы стояли вдвоем , и северная звезда
Посылала нам улыбку серебристый .
