Я вболіваю за Динамо, за Кличко та Клочкову,
Адже все, що нам дано, дано від Бога
Я бачив цю землю з-під крила літака
Але я повернувся, бо втеча легка
Мені не потрібні неонові міста
Не силіконові жінки, бо мрія не така
Я не хочу жити там, де вулиці без ім’я
А люди без батьківських назв
Я українець, я українець, я... українець я
Ще не скоро кінець, бо я українець.
Тут дівчата читають конспекти в метро
Бо цілий рік писали вірші на парах над Дніпром
Тут жартують дотепно, посміхаються відверто
Я залишусь тут, бо це земля моїх предків
Я полюбляю вузькі вулиці старого Лева
Безтурботну Одесу, а не якусь там Женеву
Я не вірю кар’єристам на наших трибунах
Але вірю в цю країну і знаю що все буде, бо...
Тут на все про все завжди є патенти
Тут на грошах поети, а не президенти
Відчувається рідніший каблучків стук
І мій син звичайно народиться тут
I'm a fan of the Dynamo, the Klitschko Klochkova,
After all, what we are given, given by God
I saw the land from under the wing of the aircraft
But I came back for an easy getaway
I do not need neon city
No silicone women, because a dream is not so
I do not want to live where the streets with no name
A people without parental names
I am Ukrainian, I'm Ukrainian, I ... I Ukrainian
Not soon end, because I am Ukrainian.
Here girls reading notes in the subway
For a whole year to write poetry in pairs on the Dnieper
This witty joke, smile openly
I'll stay here, because this is the land of my ancestors
I like the narrow streets of the old Lion
Carefree Odessa, not some kind of Geneva
I do not believe careerists our stands
But I believe in this country and I know that everything will be, because ...
Here For everything there is always Patents
Here, the money poets, not presidents
There is more akin to knock rings
And of course my son is born
