Жив та був собі козак, зірви-голова,
Та й сподобалась йому, жінка другова.
Ніби досі він не жив, він шукав траву,
Попридвога зворожив, жінку другову.
Долвелось ідти на січ, під хоругвами.
Та й не з ним була в ту ніч.Жінка другова.
Чуєш шабельки дзвенять, дим та зарище.
Їдуть на ворожу рать, два товариша.
Козак коника обняв, під попругою,
Кулю на себе прийняв,
Яка другові...
Іще більше ворогів, друг знесиленний,
Пролунало серед гір, "-Прощай милая!"
Поверталися на Січ, під хоругвами.
Гірко плакала в ту ніч, жінка другова...
Alive she luvs sobі Cossack zіrvi - head
That th Spodobaev yomu , zhіnka drugova .
Nіbi dosі vіn not alive vіn Suka grass
Popridvoga zvorozhiv , zhіnku otherness .
Dolvelos іdti on Sich , pid banners .
That s not nd it in that bula nіch.Zhіnka drugova .
Chuєsh shabelki dzvenyat , Dim ta zarische .
Їdut on enchantment army , two tovarisha .
Kozak conic embracing , pid poprugoyu ,
Kul priynyav on itself ,
Drugovі yak ...
Іsche bіlshe vorogіv friend znesilenny ,
Prolunalo sered gіr , " Goodbye my dear! "
Povertalisya on Sich , pid banners .
Gіrko cried at that nich , zhіnka drugova ...
