Жив да був собі козак, зірви-голова,
Та й сподобалась йому, жінка другова.
Ніби досі він не жив, він шукав траву,
Попридвога зворожив, жінку другову.
Долвелось ідти на січ, під хоругвами.
Та й не з ним була в ту ніч.Жінка другова.
Чуєш шабельки дзвенять, дим та зарище.
Підуть на ворожу рать, два товариша.
Козак коника обняв, під попругою,
Кулю на себе прийняв,
Яка другові...
Іще більше ворогів, ждруг знесиленний,
Пролунало серед гір, "-Прощшай милая!"
Поверталися на Січ, під хоругвами.
Гірко плакала в ту ніч, жінка другова...
Once upon a time there was a Cossack, a head-breaker,
And he liked her, a friend's wife.
As if he still didn't live, he was looking for grass,
Suddenly bewitched, a woman friend.
I had to go to Sich, under the banners.
And she wasn't with him that night. The woman is a friend.
You hear the sabers ringing, smoke and smoke.
Two comrades will go to the enemy army.
The Cossack embraced the grasshopper, under the leash,
He took the bullet,
What a friend ...
Even more enemies, a friend exhausted,
It sounded among the mountains, "-Farewell darling!"
We returned in January, under the banners.
She cried bitterly that night, a friend ...
