Один бухгалтер повернувся додому в гарному настрої. В елегантній паперовій торбинці, червоній з жовтим бантом, приніс свою покупку: нові штани.
Побіг у кімнату, щоб одягнути їх і похвалитися перед родиною. Однак виявилося, що штани надто довгі.
– Нічого, – подумав чоловік, – удома є троє жінок, які вміють шити: дружина, дочка й теща. Попрошу котрусь із них, щоб укоротила штани.
Докладно виміряв, наскільки потрібно їх укоротити, та пішов у кухню до дружини.
– Люба, вкороти мені штани на 7 см…
Дружина невдоволено подивилася на нього й сказала:
– Не маю часу. До того ж я не служниця!
Чоловік не втрачав надію. У кімнаті перед телевізором сиділа теща.
– Чи ви могли б укоротити мені штани на 7 сантиметрів?
– Не тепер. Хочу подивитися свій улюблений серіял, а потім маю зустріч у клубі «Третє століття».
Бухгалтер знайшов доньку. Вдавала, що вчиться, а сама телефонувала нареченому. Попросив її допомогти.
– Це неможливо! – відповіла, – через три дні маю іспит!
Нещасний чоловік поклав штани на крісло. Наступного дня пішов на роботу в старих штанях.
Дружина згодом подумала: «Шкода його, зле я вчинила!» Взяла штани та й укоротила їх.
Через кілька годин, побачивши штани на кріслі, теща подумала: «Вкорочу їх. Добре, що можу допомогти». І вкоротила їх на 10 см.
Через деякий час донька, побачивши штани, подумала: «Бідний тато, всі про нього забувають. Вкорочу йому штани. На скільки сантиметрів просив їх вкоротити? На 7 чи 17? Вкорочу на 15 см». Відрізала і старанно обметала.
Коли задоволений чоловік поміряв штани, виявилося, що вони ледь сягають колін.
Неможливо виміряти цінність родинного дому метром ані виразити її в кілограмах, так само, як неможливо визначити межі весняного вітерця чи обчислити аромат троянди. Дім означає любов і турботу тих, хто в ньому мешкає.
Із книжки Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі»
One accountant returned home in good spirits. In an elegant paper bag, red with a yellow bow, he brought his purchase: new pants.
He ran into the room to dress them up and brag to his family. However, the pants turned out to be too long.
“Nothing,” the man thought, “there are three women at home who can sew: wife, daughter and mother-in-law. I'll ask any of them to shorten their pants.
He carefully measured how short they should be and went into the kitchen with his wife.
- Sweetheart, shorten my pants by 7 cm…
The wife looked at him dissatisfied and said:
- I do not have time. Besides, I'm not a maid!
The husband did not lose hope. The mother-in-law sat in the room in front of the television.
- Could you shorten my pants by 7 centimeters?
- Not now. I want to watch my favorite TV series and then have a meeting at the Third Century Club.
The accountant found her daughter. She pretended to be a student, and she called the bride herself. I asked her to help.
- It is impossible! - answered - in three days I have an exam!
The unhappy man put his pants on the chair. The next day he went to work in old pants.
His wife later thought, "I hurt him, I did bad!" She took her pants and shortened them.
A few hours later, when she saw the trousers on the chair, her mother-in-law thought, “I will shorten them. Good thing I can help. ” And shortened them by 10 cm.
After a while, her daughter, seeing her pants, thought, “Poor dad, everyone forgets about him. Shortened his pants. How many centimeters did I ask to cut them? At 7 or 17? Shortened by 15 cm. Cut off and carefully bound.
When the satisfied man measured his pants, it turned out that they barely reached the knees.
It is impossible to measure the value of a family home by a meter or to express it in kilograms, just as it is impossible to determine the boundaries of a spring breeze or to calculate the aroma of a rose. Home means the love and care of those who live in it.
From Bruno Ferrero's 365 Short Stories for the Soul