Вона носила квіти в волоссі
І ними грався він і ще вітер
Здавалося давно вже дорослі
Але кохали щиро мов діти
Відчинені серця щирі очі
Таких не так багато є в світі
Лилися сльози щастя щоночі
Обіцянки назавжди любити
Будиночок на розі двох вулиць
Паркан плющем осіннім завитий
Здавалося дощі схаменулись
Здавалося завжди буде літо
Лише один дзвінок телефону
І варто тільки їм захотіти
Повіяло теплом з-за кордону
А одже неодмінно летіти
Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє моє завтра
У скронях вітер свище
Не обіцяй навіщо
Не обіцяй не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе
І раптом все змінилось навколо
Проблеми ціни сни сподівання
Роз’їхалися як діти в школу
Що першим було стало останнім
Їй у Варшавські спальні райони
Йому Москву бетоном залити
Але кохання у таксофонах
Приречене не довго прожити
Куди ведуть строкаті дороги
Чому ви заблукали у світі
Вас сотні тисячі вас мільйони
В Ізраїлі Канаді на Кріті
Є спогади про те як було все
Надії є на те як все буде
А доля стрімко течією несе
Бо ми є не титани ми люди
She wore flowers in their hair
And they played it, and the wind
It has long been Adults
But as genuinely loved children
Open heart sincere eyes
There is not much in the world
Tears of happiness flowed every night
Promises forever love
Little House on the corner of two streets
Fence ivy autumn craped
It rains came around
It will always be summer
Just one phone call
And it is worth just want them
Heat wafted from abroad
And certainly And so fly
Do not promise forever
Do not promise forever
Where, O my tomorrow
In temples wind whistling
Do not promise what
No promise not necessary
Depends next time
And not always on you
Suddenly everything changed around
Problems of price expectations dreams
Had left the children in school
What was the last first was
She was sleeping areas in Warsaw
He Moscow concrete pour
But love in payphones
Doomed not long to live
Where are colorful road
Why you get lost in the world
You have hundreds of thousands of millions
In Israel, Canada in Crete
There are memories of how it was
Hope is that everything is
But fate has rapidly downstream
For we are not people we titans
