Цветы в волосах
Вона носила квіти в волоссі
І ними грався він і ще вітер
Здавалося давно вже дорослі
Але кохали щиро мов діти
Відчинені серця щирі очі
Таких не так багато є в світі
Лилися сльози щастя щоночі
Обіцянки назавжди любити
Будиночок на розі двох вулиць
Паркан плющем осіннім завитий
Здавалося дощі схаменулись
Здавалося завжди буде літо
Лише один дзвінок телефону
І варто тільки їм захотіти
Повіяло теплом з-за кордону
А одже неодмінно летіти
Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє моє завтра
У скронях вітер свище
Не обіцяй навіщо
Не обіцяй не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе
І раптом все змінилось навколо
Проблеми ціни сни сподівання
Роз’їхалися як діти в школу
Що першим було стало останнім
Їй у Варшавські спальні райони
Йому Москву бетоном залити
Але кохання у таксофонах
Приречене не довго прожити
Куди ведуть строкаті дороги
Чому ви заблукали у світі
Вас сотні тисячі вас мільйони
В Ізраїлі Канаді на Кріті
Є спогади про те як було все
Надії є на те як все буде
Yfc доля стрімко течією несе
Бо ми є не титани ми люди
Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє моє завтра
У скронях вітер свище
Не обіцяй навіщо
Не обіцяй не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе
Не обіцяй кохаты назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє моє завтра
У скронях вітер свище
Не обіцяй навіщо
Не обіцяй не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе
Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє моє завтра
У скронях вітер свище
Не обіцяй навіщо
Не обіцяй не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе
Вона носила квіти в волоссі
І ними грався він і ще вітер
Здавалося давно вже дорослі
Але кохали щиро мов діти
Она носила цветы в волосах,
С ними играл он да еще ветер,
Казалось что давно уже повзрослели,
Но ведь любили искренне, как дети.
Открытые сердца, искренние глаза,
Таких не так уж много на свете,
Слезы счастья лились каждую ночь,
Обещания любить всегда
Домик на углу двух улиц,
Забор плющем осенним увитый
Казалось что дожди одумались,
Казалось что всегда будет лето
Всего один звонок телефона
И стоит только им захотеть
Повеяло тепло из - за границы
И значит обязательно нужно лететь...
Не обещай навсегда
Не обещай навечно
Где твое -мое "завтра"
В висках свистит ветер
Не обещай, зачем?
Не обещай, не надо
Зависти ближайшее время,
Но не всегда от тебя одного...
И вдруг все изменилось вокруг
Проблемы, цены, сны и надежды
Разьехались, словно дети в школу
Что было первым, стало последним...
Ей в Варшавские спальные районы
Ему Москву бетоном залить
Но любовь в таксофонах
Обречена недолго прожить
Куда ведуть эти пестрые дороги
Зачем вы заблудились по свету?
Вас сотни, тисячи, вас миллионы
В Израиле, Канаде на Крите
Есть воспоминани о том, как все было
Надежда есть на то, как все будет
Судьба нас по течению быстро несет,
Ведь мы не титаны, мы люди....
Flowers in the hair
She wore flowers in her hair
And they played with him and the wind
It seemed like an adult for a long time
But they loved sincerely like children
Open hearts sincere eyes
There are not many of them in the world
Tears of happiness flowed every night
Promises to love forever
A house on the corner of two streets
The fence is curled with autumn ivy
The rains seemed to come to their senses
It seemed there would always be summer
Just one phone call
And they should only want
The heat blew from abroad
And by all means to fly by all means
Don't promise forever
Don't promise forever
Where is mine tomorrow
The wind whistles in the temples
Don't promise why
No promise is not necessary
The next time depends
But not always from you
And suddenly everything changed around
Price problems are dreams of hope
They left for school like children
That first was the last
She went to Warsaw's sleeping areas
He has to fill Moscow with concrete
But love in payphones
Doomed not to live long
Where colorful roads lead
Why did you get lost in the world
You are hundreds of thousands you are millions
In Israel, Canada in Crete
There are memories of how everything was
There is hope for how everything will be
Yfc's destiny carries a rapid current
Because we are not titans, we are people
Don't promise forever
Don't promise forever
Where is mine tomorrow
The wind whistles in the temples
Don't promise why
No promise is not necessary
The next time depends
But not always from you
The next time depends
But not always from you
Don't promise to love forever
Don't promise forever
Where is mine tomorrow
The wind whistles in the temples
Don't promise why
No promise is not necessary
The next time depends
But not always from you
Don't promise forever
Don't promise forever
Where is mine tomorrow
The wind whistles in the temples
Don't promise why
No promise is not necessary
The next time depends
But not always from you
She wore flowers in her hair
And they played with him and the wind
It seemed like an adult for a long time
But they loved sincerely like children
She wore flowers in her hair,
He played with them and the wind,
It seemed that they had grown up a long time ago,
But they loved sincerely, like children.
Open hearts, sincere eyes,
There aren't that many in the world,
Tears of happiness flowed every night,
Promises to love always
A house on the corner of two streets,
The fence is wrapped in autumn ivy
The rains seemed to change their minds,
It seemed that there would always be summer
Just one phone call
And it is only necessary for them to want
The heat blew from abroad
So you definitely need to fly ...
Don't promise forever
Don't promise forever
Where is your "tomorrow"
The wind whistles in the temples
Don't promise why?
Don't promise, you don't have to
Envy soon,
But not always from you alone ...
And suddenly everything changed around
Problems, prices, dreams and hopes
They drove away like children to school
What was the first was the last ...
To her in the Warsaw sleeping areas
He has to fill Moscow with concrete
But love in payphones
Doomed to live short
Where do these variegated roads lead?
Why did you get lost in the world?
You are hundreds, thousands, you are millions
In Israel, Canada in Crete
There are memories of how everything was
There is hope for how things will be
Fate carries us downstream quickly,
After all, we are not titans, we are people ....
