Приспів:
Розтікається світом розпечена лава,
Розсипеться небо у спалених травах,
В тунелі думок майбуттям ожило
Усе те, що колись нереальним було... (весь куплет – 2)
Світ загорав майже реально
Вслід простягав мені руки благально,
Пульсація зір переходить у шал,
Мозок народжує нових примар.
Думка летить у тунелі печалі,
Новий виток часу спіралі
Входить у серце холодною сталлю,
Все, що було, зникає за даллю.
Вічність минула майже реально,
Слід залишився на долонях останніх,
Сонце останніх галактик погасло,
Все стало іншим, що було прекрасним.
Життя розкололось повільно надвоє,
Мить як уламок двох світів,
Все, що було, вже стало банальним,
Все, що небуло, – майже реальним.
Приспів
Над сірими хащами крадених снів
Вмирають нащадки колишніх вітрів,
Клаптики слів розрізаних мною
Кружляють у танці з мокрою млою.
Це майже як марення, чи обертання,
Схоже на абсолютне прощання,
Все, що несправжнє, зникне негайно,
Я вже не тут майже реально.
Chorus:
Spreading hot lava world,
Scattered in the sky burned grass,
In the future tunnel opinions revived
Everything that once was unreal ... (full verse - 2)
The world got a tan almost real
Following stretched out my hands imploringly,
Ripple vision turns into fury,
The brain creates new ghosts.
The idea flies in the tunnel of sorrow,
A new round time spiral
Included in the heart of cold steel,
All that was disappearing behind distant.
Eternity passed almost real
It remained in hands of the latter,
Sun extinguished the last of galaxies,
Everything was different, that was beautiful.
Life slowly split in two,
Moment as a piece of two worlds
Everything had already become commonplace,
All that was, - almost real.
Chorus
Over gray thicket of stolen dreams
Die descendants of former winds
Shreds of words cut me
Circling in the dance with a wet mloyu.
It's almost like delirium, or rotation,
It seems an absolute goodbye,
All seeming to disappear immediately,
I'm not here almost real.
