Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..
Бо вас лихо на світ на сміх породило,
Поливали сльози... Чом не затопили,
Не винесли в море, не розмили в полі?
Не питали б люде, що в мене болить,
Не питали б, за що проклинаю долю,
Чого нужу світом? «Нічого робить», —
Не сказали б на сміх...
Квіти мої, діти!
Нащо вас кохав я, нащо доглядав?
Чи заплаче серце одно на всім світі,
Як я з вами плакав?.. Може, і вгадав...
Може, найдеться дівоче
Серце, карі очі,
Що заплачуть на сі думи —
Я більше не хочу...
Одну сльозу з очей карих —
І... пан над панами!..
Думи мої, думи мої!
Лихо мені з вами!
Thinking my thoughts of mine,
Woe to me with you!
Why were paper
Doubt series? ..
Why have not dispelled the wind
In the desert, as pylynu?
Why do not you put down evil,
As your child? ..
Because you evil the world has given rise to laughter,
Watered with tears ... Why not flooded,
Not brought into the sea, washed away in the box?
Do not asked to men that I hurt,
Do not asked to, and so the curse fate,
What nuzhu world? "Nothing doing," -
No one would say to laugh ...
Flowers of my children!
Why do I have loved you, that ye looked after?
Is the heart still cry for all the world,
How do you weep? .. Maybe guessed ...
Maybe there will be a maiden
Heart, brown eyes,
What to weep si Duma -
I do not want ...
One tear from eyes brown -
And ... Lord of lords! ..
Thinking my thoughts my!
Woe to me with you!
