День відходить, кудись поквапившись.
Вечір. Тиша. Тебе нема.
І в рояля холодні клавіші
білі-білі, немов зима.
Три зорі, мов тугі бемолі.
Три тополі, мов до-ре-мі.
І в тенетах німого болю
я одна при отій зимі.
Сині тіні в снігах митарствують.
Небо — наче сріблястий ґрот..
Над душею всевладне царствують
дивні очі зелених нот.
Білій тиші в лице зорію.
Кожен порух її ловлю.
І тобою забуте грію
захололе пташа — люблю.
Day vіdhodit , kudis pokvapivshis .
Vechir . Tisha . You dumb .
I in piano holodnі klavіshі
bіlі - bіlі , Nemov winter .
Three zorі , mov tugі bemolі .
Three topolі , mov -re - m³ .
I in the tenets nіmogo ache
I'm the one with otіy zimі .
Sinі tіnі in snіgah mitarstvuyut .
Sky - nache srіblyasty ґrot ..
Over soul vsevladne tsarstvuyut
divnі ochі green notes .
Bіlіy tishі represented zorіyu .
Leather poruh її catch .
² thee zabute grіyu
zaholole ptasha - love .
