Дзеркало вітрин, життя між тротуарів
Переписки в довгі милі, напям’ять номери
Очі від зелених до тривожно карих
З зірками по кишенях, такі щасливі ми
Ти вся така моя по вулицях вечірніх
І в тисячах облич ми саме ті знайшли
І все що стало рідним твої усмішки і погляд
І твій зимовий шалик барви ранньої весни
До океану ще так далеко
Вітер південний солоним торкнеться до губ
Легко піти та вернутись нелегко
До океану далеко, хоч може він з нами десь тут…
І намисто днів, гроші як свобода
Вирватись за рамки, я так мало заробив
На свої закрити очі в кріслі і до твого
Сонця дотягнутися серед цих холодних зим
Пил старих книжок, з гарячим шоколадом
Вийде з мене холод в найтемнішому кутку
Є куди вернутись, там мене завжди чекають
Босоніж по хвилях на твій голос я іду
Зеркало витрин, жизнь между тротуаров
Переписки в длинные мили, напямьять номера
Глаза от зеленых до тревожно карих
Со звездами по карманам, такие счастливые мы
Ты вся такая моя по улицам вечерних
И в тысячах лиц мы именно те нашли
И все что стало родным твои улыбки и взгляд
И твой зимний шарф цвета ранней весной
К океана еще так далеко
Ветер юго-соленым коснется к губам
Легко пойти и вернуться нелегко
К океана далеко, хотя может он с нами где-то здесь ...
И ожерелье дней, деньги как свобода
Вырваться за рамки, я так мало заработал
На свои закрыть глаза в кресле и к твоему
Солнца дотянуться среди этих холодных зим
Пыль старых книг, с горячим шоколадом
Выйдет из меня холод в темном углу
Есть куда вернуться, там меня всегда ждут
Босиком по волнам на твой голос я иду
