Звикнути важко до болю у скронях,
Втримати тепло у холодних долонях,
Я знаю про ціну свого життя і власних слів,
Як добре що хоч хтось мене хоч трохи зрозумів.
Ви можете читати між словами та рядками,
В листах своїх ділитися чужими почуттями,
І тисячі хвилин шукати щастя в пустоті,
В великому коханні чи в безглуздому житті.
Сміюся до сліз…..
Плачу до сміху……
Вивчити важко де свій, де чужий,
Хоч сам не збагнув ще, хто ти такий,
У тебе є світло і стежка в тунелі,
Та важко знайти ці омріяні двері.
Ви бачили мене і мали змогу мене чути,
Ви дотиком очей могли мене в собі відчути,
Чому ми такі різні і між нами стільки стін,
Невже ви так злякались руйнівних солодких змін??!
Сміюся до сліз…..
Плачу до сміху……
Zviknuti vazhko to ache from skronyah ,
Vtrimati heat from cold Dolon ,
I know about tsіnu svogo Zhittya i Vlasnyi slіv ,
Yak goodness scho Hoch htos Me Hoch Troch zrozumіv .
Wee can Chitat mіzh words that rows ,
In the sheets svoїh dіlitisya pochuttyami strangers ,
² tisyachі hvilin shukati Happiness in pustotі ,
In the great kohannі chi in bezgluzdomu zhittі .
Smіyusya to slіz ... ..
Cry to smіhu ......
Vivchiti vazhko de svіy de chuzhy ,
Hoch did not slit zbagnuv hto ti Taqiy ,
Do you º Light and stitch tunelі ,
That vazhko Know tsі omrіyanі dverі .
Wee bachili mene mene i mali zmogu Chuti ,
Wee Dotik eyes could mene in sobі vіdchuti ,
Chomu E takі rіznі i mіzh us stіlki stіn ,
Nevzhe vie so zlyakalis ruynіvnih licorice ?? for Change !
Smіyusya to slіz ... ..
Cry to smіhu ......
