Так багато доріг - на одне незаймане життя,
І ні з ким помовчати.
Скільки світла в тобі - чи згублю я те, чого не мав,
Так страшно помирати
Радість позірна, як фокус дешевий тобі не зійде з рук,
На сході світає, схолола чашка й ніким став вчорашній друг
Візьми на пам'ять голос мій,
Герой розіб'ється об скелі,
Шукав свою країну мрій,
І впав з пітьмою на дуелі
Так багато питань - на одне незаймане життя,
Любов просила тиші.
Тане лід, скільки тих, хто пішов за щастям навмання,
Тих, хто все залишив
Радість позірна, як фокус дешевий тобі не зійде з рук,
На сході світає, схолола чашка й ніким став вчорашній друг
Серце розбите в маленького принца, душу пропік метал,
Увійде в мій дім твоє дихання тепле, - як же я скучив, люба!
Тріщать як стареньке сукно мої груди, - ранок, пустий вокзал,
Як страшно від думки, що ми не побачимось більше, що нас не буде!..
Так много дорог – на одну девственную жизнь,
И не с кем помолчать.
Сколько света в тебе – потеряю ли я то, чего не имел,
Да страшно умирать
Радость кажущаяся, как фокус дешевый тебе не сойдет с рук,
На востоке светает, остыла чашка и никем стал вчерашний друг
Возьми на память голос мой,
Герой разобьется о скале,
Искал свою страну мечт,
И упал с тьмой на дуэли
Так много вопросов – на одну девственную жизнь,
Любовь просила тишины.
Тает лед, сколько ушедших по счастью наугад,
Тех, кто все оставил
Радость кажущаяся, как фокус дешевый тебе не сойдет с рук,
На востоке светает, остыла чашка и никем стал вчерашний друг
Сердце разбито у маленького принца, душу прожёк металл,
Войдет в мой дом твое дыхание теплое, – как же я соскучился, дорогая!
Трещат как старенькое сукно мою грудь, - утро, пустой вокзал,
Как страшно от мысли, что мы не увидимся больше, что нас не будет!
