Коли я чую прокидаючись звуки міста,
Я вигрібаю з копілки останні гроші, звісно
Я не куплю собі щастя чи мішок здоров’я..
Але я чую прокидаючись запахи твої…
Я кажу тобі - не варто забігати на завтра,
Навколо стільки невдах.. куди дівається правда?..
Навколо стільки вієн, куль і мармиз,
І чай тобі до ліжка.. твій черговий каприз…
Давай забудемо про трабли вічні
Проблеми всі минущі і так незвично -
Кормити тебе на сніданок любов’ю
Гріти твої тендітні руки і з тобою
Завмирати в перших променях ранкового сонця,
Знаєш, без тебе життя би не вдалося.
Купи газету, прочитай чим живе країна,
Вчора футбол, а завтра вибори.. усе стабільно,
Та сотні дивовижних мрій не заміняють щастя,
Коли ти вранці прокидаючись мене торкаєшся.
І дев’яносто дев’ять білих непримітних монет,
Не вистачає лиш одної на щасливий білет,
Мені завжди хотілось більше та жилось як завжди,
Одне рятує - в моїм ліжку засинаєш ти…
Когда я слышу просыпаясь звуки города,
Я выгребаю с копилки последние деньги, конечно
Я не куплю себе счастье или мешок здоровья ..
Но я слышу просыпаясь запахи твои ...
Я говорю тебе - не стоит забегать на завтра,
Вокруг столько неудачников .. куда девается правда? ..
Вокруг столько Виен, шаров и рож,
И чай тебе в постель .. твой очередной каприз ...
Давай забудем о траблы вечные
Проблемы все преходящие и так необычно -
Кормить тебя на завтрак любовью
Греть твои хрупкие руки и с тобой
Замирать в первых лучах утреннего солнца,
Знаешь, без тебя жизнь бы не удалось.
Купи газету, прочитай чем живет страна,
Вчера футбол, а завтра выборы .. все стабильно,
И сотни удивительных грез не заменяют счастье,
Когда ты утром просыпаясь меня касаешься.
И девяносто девять белых неприметных монет,
Не хватает лишь одного на счастливый билет,
Мне всегда хотелось больше и жилось как всегда,
Одно спасает - в моем постели засыпаешь ты ...
