Просто не той день
Не той рік
Пусто за нашим столом, ніхто не співає
Останній місяць водою між пальцями збіг
Хтось надто далеко, когось більше з нами немає
Де всі обличчя де
Пам'ять мене веде
В дні коли небо могли дістати рукою
Як ми сміялися там
Я б цього не віддав
Повінь несла усіх й нас забрала з водою
Просто таке життя
Той незабутий я
На сонце крізь пальці дивитися легше
Пусто за цим столом,
і що таке всі разом
Простіше придумати ніж згадати як вперше…
І десь під балконами
Вечорами холодними
Ми як досі серйозні обличчя дитячі ігри
Пусто за цим столом
І кожен собі пішов
Щоб після себе навчити сміятись й так вірити
Діти нових епох
Перший найважчий крок
Робиш з ними як сам робиш як вперше
Пусто за цим столом,
і що таке всі разом
на час крізь дітей дивитися легше
Just not that day
Not the year
Empty at our table, no one sings
Last month the water between the fingers coincidence
Someone too far, someone no longer with us
Where all face where
Memory is me
In the days when the sky could get a hand
How we laughed there
I would not have given
The flood carried us all and took the water
Just such a life
He unforgotten I
On the sun through the fingers look lighter
Empty this table,
and what all together
Simply come up with than to remember the first time ...
And somewhere beneath balconies
Cold evenings
We both still face serious children's games
Empty this table
And everyone went to a
To teach laugh behind and so trust
Children ages new
The first step is the hardest
Do with them as doest the first time
Empty this table,
and what all together
time to look through children easier
