Чорної шкіри без просвіту ніч
Погляди пильні з далекого степу
Сонце зійшло й світло від зір
Мовчки погасло і в грудях затерпло
В розвідку я не візьму твоїх чар
Ніжність моя у листах розгубилась
Нам є що нести на свободи вівтар
Нам є ще за кого тут битись
Димлять тривожно горизонти
Чи зійде сонце завтра нам
То не гримить, то з серця фронту
Летять сини згорьованим батькам.
Іскрилось життя і погляди дикі
З пустих магазинів і битих вітрин
Нам соромно бачити сонячне літо
Ковтаючи біль і гіркий анальгін
Обличчя смугляві під сонцем пекучим
І ти постаріла за декілька днів
Коли повернуся підем гостювати
До чистих небес і нестримних вітрів…
А поки до сну як до вічності пішки
І десь недалеко гудуть літаки
Збираю до купи й складаю у вірші
Найкращі слова що не чула їх ти…
Черной кожи без просвета ночь
Взгляды бдительны с дальнего степи
Солнце взошло и свет от звезд
Молча погас и в груди онемело
В разведку я не возьму твоих чар
Нежность моя в письмах растерялась
Нам есть что нести на свободе алтарь
Нам еще за кого здесь драться
Дымят тревожно горизонты
Сойдет солнце завтра нам
Это не гремит, то из сердца фронта
Летят сыновья исстрадавшимся родителям.
Искрилось жизнь и взгляды дикие
С пустых магазинов и битых витрин
Нам стыдно видеть солнечное лето
Глотая боль и горький анальгин
Лицо смуглые под солнцем жгучим
И ты постарела за несколько дней
Когда вернусь пойдем гостить
К чистым небес и безудержных ветров ...
А пока до сна как к вечности пешком
И где-то недалеко гудят самолеты
Собираю в кучу и складываю в стихотворении
Лучшие слова что не слышала их ты ...
