Знаю з вітром твої обійми
Знає їх і цей розбитий вокзал
Дні чекання такі повільні
Хвилини прощання розпачу шквал
І як відпустити твої тонкі пальці
Лишилося зовсім трохи і ти
Мене закрутила в осінньому вальсі
Я знову забув як без тебе іти...
Я знаю як нам сняться спільні сни
І сотні неможливих кілометрів
Дотягнемо до сонця, до весни
Годинники знімемо скинем светри
Чи зафіксує пам’ять дотик твій
Таким самотнім місто ще не було
Зриваюся з дротів і голос мій
В автобусах холодних з вікон дує
Я знаю як нам сняться спільні сни
Від диких ревнощів злечу з мостів
Схопити хочеться й не відпускати
Якби ж я точно знав, що твій я твій
Якби ж я міг без тебе засинати
Know your embrace with the wind
He knows them and this broken station
The days of waiting are slow
Minutes farewell flurry of despair
And let your fingers thin
Items left quite a bit and you
I whirled in the autumn waltz
I again forgot how to walk without you ...
I know how our common dream dreams
And hundreds of kilometers impossible
Exceed the sun in the spring
Clock Reset jumpers take off
Will touch your memory record
This city alone has not been
Zryvayusya of wires and my voice
In buses cold blowing out windows
I know how our common dream dreams
From wild jealousy zlechu bridges
Seize want and do not let go
If I knew that I'm your yours
If only I could fall asleep without you
