Ти можеш лишити ці стіни, та серце не лишиш ніяк,
І як же будиночок наш на розі двох вулиць?..
Калліпсо в сандалях між квітів у райських садах,
А як же усе, що між нами так і не збулось?
Не в'януть нарциси, й такої актриси як ти не зустріти мені
Очі південні твої мені стали музами
Очі південні твої давай залишимось друзями!
Що там під светриком твоїм думав - крила, зажди,
Ми вічно шукаємо щастя, коли воно в нас під носом,
Ніжність не в моді, але пам'ятаєш метеликів в животі,
І як ми з тобою під літнім дощем гуляли босі
Часу нема, але мон амі вся мудрість в усмішці Будди,
Чим важче тим легше й сміється той, хто сміється і у біді,
Цю пісню тобі я написав на мові вечірніх вулиць,
Мурахи спиною я буду стіною на небі, і на землі !
Вы можете оставить эти стены, но ваше сердце не уйдет никоим образом,
А как наш дом на углу двух улиц?
Каллипсо в сандалиях между цветами в райских садах,
И как все, что никогда не сбывалось между нами?
Не исчезайте нарциссы, и такая актриса, как вы не встречаетесь со мной
Ваши южные глаза стали музами
Южные глаза, пусть ты останешься друзьями!
Что там под твоей толстовкой подумал - крылья, всегда,
Мы вечно ищем счастье, когда оно под носом,
Нежность не в моде, но помните бабочки в животе,
И как мы гуляли с вами под летним дождем
Нет времени, но Монми Эми - все мудрость в улыбке Будды,
Чем сложнее, тем легче и смеется тот, кто смеется и в беде,
Я написал эту песню на языке вечерних улиц,
Муравьи я буду стеной в небе и на земле!
