Текст песни Фіолет - Зовсім не боляче

Вечори пусті як концертні зали,
Чорні списки, відчай, таблетки, сніг,
На хресті весна, на мені ліс шрамів
Й ти зробила те, чого я не зміг..

Тож цілуй з кимось іншим безкрає небо,
Поки київські протяги ніжать мій сум

І зовсім не боляче - просто немає мене
Без твоїх обійм Без твоїх й повір
І зовсім не боляче й з часом усе мине,
Але я б хотів я би так хотів
Повернутись туди де ми вдвох де ти ще моя..
Пізно.

Якось потрібно рухатися далі. Жити своїм життям.
Тримати в руках себе і не писати ночами тобі, жалітись.
Всміхатися іншим, впиватися до крику спізнілим своїм каяттям.
Стояти під вікнами нашими й більше не знати куди подітись.
Содом і Гомора, блукаю по колу, і гордість твоя не здає цей бій,
Й зірки, що упали під ноги, на небо вернути немає змоги,
Ніхто так як я не любитиме руки твої й передайте їй,
Так шкода, що в нас відтепер з нею різні дороги

І зовсім не боляче - просто немає мене
Без твоїх обійм Без твоїх й повір
І зовсім не боляче й з часом усе мине,
Але я б хотів я би так хотів
Повернутись туди де ми вдвох де ти ще моя..
Пізно.

Має все початок і сумний фінал,
Від руки пишу, почерк мій впізнаєш,
Чорні списки, відчай цілить наповал,
Відпустила ти, я ж не відпускаю.

Вечера пусты как концертные залы,
Черные списки, отчаяние, таблетки, снег,
На кресте весна, на мне лес шрамов
И ты сделала то, чего я не смог.

Поэтому целуй с кем-то другим бескрайнее небо,
Пока киевские сквозняки несут мою печаль

И совсем не больно – просто нет меня
Без твоих объятий Без твоих и поверь
И совсем не больно и со временем все пройдет,
Но я бы хотел я бы так хотел
Вернуться туда где мы вдвоем где ты моя.
Поздно.

Как-то нужно двигаться дальше. Жить своей жизнью.
Держать в руках себя и не писать по ночам тебе, жаловаться.
Улыбаться другим, впиваться в крик опоздавшим своим раскаянием.
Стоять под нашими окнами и больше не знать куда деваться.
Содом и Гоморра, блуждаю по кругу, и гордость твоя не сдает этот бой,
И звезды, упавшие под ноги, на небо возвратить нет возможности,
Никто так как я не любить руки твои и передайте ей,
Так жаль, что у нас теперь с ней разные дороги

И совсем не больно – просто нет меня
Без твоих объятий Без твоих и поверь
И совсем не больно и со временем все пройдет,
Но я бы хотел я бы так хотел
Вернуться туда где мы вдвоем где ты моя.
Поздно.

Имеет все начало и печальный финал,
От руки пишу, почерк мой узнаешь,
Черные списки, отчаяние целит наповал,
Отпустила ты, я ведь не отпускаю.