Ти так любила вечірній Львів
Від ранку до ранку шалено літати
А я божеволів ховався і млів
Простіше не знати з ким ти, ніж ділити й вмирати…
Тут пилом припали всі твої вазони
і я почорнів від твоїх орхідей..
прийди - осінь, прийди
забери - мене в свої холодні обійми
прийди, осінь моя, прийди
я жити… я жити без неї не вільний…
Ти так любила вечірній Львів,
І так не любила до когось звикати,
Без грубих рубців і болючих слідів
Іти й не лишати, іти й не питати…
І декілька спільних світлин на стіні
Я й досі не знаю що з ними робити…
осінній багрянець річками повз нас
ти глибше заглянь в мої випиті очі
і лився між вулиць самотній романс
і Львів забирав усі сльозі дівочі…
Ты так любил вечер Львов
С утра до утра летать
И я был сумасшедшим прячется и мл
Легче не знать, с кем вы должны разделить и умереть ...
Тут пыль имела все ваши вазы
И я буду убивать из своих орхидей ..
Приходи - осень, приходи
Закер - я в моёх холодных объятиях
Приходи, моя осень, приходи
Я живу ... Я живу без нее не бесплатно ...
Ты так любил вечер Львов,
И так не любил кого-то привыкнуть,
Без грубых шрамов и болезненных следов
Иди и не уходи, иди и не спрашивай ...
И несколько совместных картинок на стене
Я до сих пор не знаю, что с ними делать ...
Осенние пагри реки мимо нас
Вы более глубоко смотрите в мои пьяные глаза
и проглотил между улицами одинокого романа
И Львов взял все слезы девушки ...
