Поглянь ти комусь в очі –
І, може, хтось захоче
Тебе підняти на руках.
Можливо, хтось так мріє
І щосекунди мліє,
Коли малює в своїх снах.
Тебе завжди малює,
А ти і не почуєш,
Бо, як завжди, промовчиш.
Поглянь ти знову в очі.
І що ж сказати хочеш?
Та не повіриш ти ще раз,
що
Приспів:
Ангели посеред нас...
Ти бачиш тільки темне,
Крізь чорне скло, напевне,
Себе тримаєш у пітьмі.
Для чого ти тікаєш,
На відстані тримаєш?
Тобі знайоме слово "ні".
Ти можеш помилитись,
У собі зачинитись,
Не роздивитись ту одну,
Яка щоночі мліє,
Тобою так хворіє,
За тебе розпочне війну.
Посмотри ты кому-то в глаза -
И, может, кто захочет
Тебя поднять на руках.
Возможно, кто-то так мечтает
И каждую секунду замирает,
Когда рисует в своих снах.
Тебя всегда рисует,
А ты и не услышишь
Потому что, как всегда, промолчишь.
Посмотри ты снова в глаза.
И что же хочешь сказать?
И не поверишь ты еще раз,
что
припев:
Ангелы среди нас ...
Ты видишь только темное,
Сквозь черное стекло, наверное,
Себя держишь в темноте.
Для чего ты бежишь,
На расстоянии держишь?
Тебе знакомо слово "нет".
Ты можешь ошибиться,
В себе закрыться,
НЕ рассмотреть ту одну,
Которая каждую ночь млеет,
Тебе так болеет,
Тебя начнет войну.
