Франик - Зошит
Ти ж не роби мені боляче, я Тебе дуже прошу.
Цей орган в грудях ліворуч він уже трохи поношений
І йому вже подобалось бути дещо спустошеним
Не відчувати провини в будь-якому відношенні.
Боже мій, що це я знову зараз прошу пробачення? –
Я просто був не готовий (знову) Тебе побачити!
Редагувати спогади про втрачене і страчене
Переживати те, що вже давно не мало значення би
Здавалося би, ми розв’язали наш вузол.
Колишні наші друзі – це тепер лиш Твої друзі.
Я ж встановив пріоритети поки в користь музики
Як головний архітектор нашого світу ілюзій.
Авторитетно заявляю – почуття вже здохли!
Ромашки, ті що падали з вікна – давно вже всохли.
Я, може десь і жалію, що розпочав ось ці соплі.
Ховаю очі свої у свої темні біноклі.
А в мене для Тебе напевно немає нічого,
Лиш кілька сторінок із зошита, напівпустого,
Написаних моїх слів, а в них нічого такого
Хоч в Тебе для мене напевно немає і того.
Де Ти там, з ким Ти там, як тривають Твої справи,
Не питаю, бо признаюсь – мені майже не цікаво
Стало моніторити, все те на що Ти маєш право
І Твоїх нових режисерів Тебе, як вистави.
Усі казали – що ми схожі наче брат і сестра
Всі намагались докопатися до мого нутра
Крізь Тебе чи попри Тебе будуючи піраміди
Тепер вже моє нутро ще гірше від цианіду
І напевно мені одному до кінця відомо –
Коли Ти ставила крапки – я виправляв їх на коми,
Аби попри всі закони переступати кордони
Проведені Тобою, а Ти піддавалася цьому.
А в основному винен я у наших переломах
Я визнавав це тоді і визнаю це потому.
Не все поміститься в зошит, дещо залишу альбомам.
Автор побажав залишитись невідомим.
А в мене для Тебе напевно немає нічого,
Лиш кілька сторінок із зошита, напівпустого,
Написаних моїх слів, а в них нічого такого
Хоч в Тебе для мене напевно немає і того.
____________
franyk.com.ua
____________
Franik - Notebook
You do not hurt me, I beg you.
This organ in the chest on the left is already a little worn
And he already liked to be a little devastated
Do not feel guilty in any way.
My God, am I apologizing again now? -
I just wasn't ready (again) to see you!
Edit memories of lost and executed
To experience what has not mattered for a long time would not matter
It looks like we've untied our knot.
Our former friends are now only Your friends.
I have set priorities so far in favor of music
As the main architect of our world of illusions.
I authoritatively declare - the feelings are already dead!
Chamomiles, those that fell from the window - have long since dried up.
I may be sorry that I started these snot.
I hide my eyes through my dark binoculars.
And I probably have nothing for you,
Only a few pages from a notebook, half empty,
My words are written, but they have nothing like that
Although you probably don't have that for me.
Where art thou, and with whom art thou there, how are thy works?
I don't ask, because I confess - I'm almost not interested
Began to monitor everything that you have the right to
And Your new directors to You as a play.
Everyone said that we were like brother and sister
Everyone was trying to get inside me
Building pyramids through you or in spite of you
Now my gut is even worse than cyanide
And probably I alone know to the end -
When you put dots, I corrected them to commas,
To cross borders in spite of all laws
Conducted by You, and You succumbed to it.
And I'm mostly to blame for our fractures
I admitted it then and I admit it later.
Not everything will fit in a notebook, I'll leave some for albums.
The author wished to remain anonymous.
And I probably have nothing for you,
Only a few pages from a notebook, half empty,
My words are written, but they have nothing like that
Although you probably don't have that for me.
____________
franyk.com.ua
____________
