Текст песни Франко Іван - Мойсей

Мойсей
Пролог до поеми
Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!

Твоїм будущим душу я тривожу,
Від сорому, який нащадків пізних
Палитиме, заснути я не можу.

Невже тобі на таблицях залізних
Записано в сусідів бути гноєм,
Тяглом у поїздах їх бистроїзних?

Невже повік уділом буде твоїм
Укрита злість, облудлива покірність
Усякому, хто зрадою й розбоєм

Тебе скував і заприсяг на вірність?
Невже тобі лиш те судилось діло,
Що б виявило твоїх сил безмірність?

Невже задарма стільки серць горіло
До тебе найсвятішою любов'ю,
Тобі офіруючи душу й тіло?

Задарма край твій весь политий кров'ю
Твоїх борців ? Йому вже не пишаться
У красоті, свободі і здоров'ю?

Задарма в слові твойому іскряться
І сила й м'якість, дотеп і потуга
І все, чим може вгору дух підняться?

Задарма в пісні твоїй ллється туга,
І сміх дзвінкий, і жалощі кохання,
Надій і втіхи світляная смуга?

О ні! Не самі сльози і зітхання
Тобі судились! Вірю в силу духа
І в день воскресний твойого повстання...

О, якби хвилю вдать, що слова слуха,
І слово вдать, що в хвилю ту блаженну
Вздоровлює й огнем живущим буха!

О, якби пісню вдать палку, вітхненну,
Що міліони порива з собою,
Окрилює, веде на путь спасенну!

Якби!.. Та нам, знесиленим журбою,
Роздертим сумнівами, битим стидом,–
Не нам тебе провадити до бою!

Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

Покотиш Чорним морем гомін волі
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі.

Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,
Та повний віри; хоч гіркий, та вільний,
Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,

Твойому генію мій скромний дар весільний.

Moses
Prologue to the poem
My people, tortured, broken,
The paralytic spoke at the crossroads,
Covered with human contempt, like a scab!

I trouble your future soul,
From the shame that the descendants of the late
He will smoke, I can't sleep.

Really to you on iron tables
It is written in the neighbors to be manure,
Tax in their high-speed trains?

Surely the age will be yours
Hidden anger, deceptive obedience
To anyone who betrayed and robbed

Did he shackle you and swear allegiance?
Is that your only destiny?
What would reveal the immeasurability of your strength?

Did so many hearts burn for nothing?
To you with the most sacred love,
Offering you soul and body?

In vain your land is covered in blood
Your fighters? They are no longer proud of him
In beauty, freedom and health?

In vain your word will sparkle
And strength and softness, wit and power
And all that can lift the spirit up?

In vain your song is full of sorrow,
And loud laughter, and pity of love,
Hope and consolation light bar?

Oh no! Not the tears and sighs themselves
You were sued! I believe in the power of the spirit
And on the resurrection day of your rebellion ...

Oh, if the wave pretends to hear the words,
And the word pretends to be in that blissful moment
Heals and fire living buha!

Oh, if the song pretends to be passionate, inspiring,
What millions rush with you,
Wings, leads to the path of salvation!

If only! .. And to us, exhausted by sorrow,
Torn by doubts, broken shame, -
It's not for us to take you to battle!

But the time will come and you will look fiery
You will shine among the peoples of free circles,
You will shake the Caucasus, you will shake the Beskids,

You will roll the Black Sea a tumult of freedom
And you will see how the master is arranged,
In his house and in his field.

Receive this song, though it is covered with longing,
And full of faith; though bitter, and free,
A deposit to your future, tears flowed,

My modest wedding gift to your genius.