Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Сядемо вкупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
Стелеться в полі туман.
Ти не лякайся, що босії ніженьки
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло — ні вітру, ні хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.
Nich yak mіsyachna , Zorian , clear,
It can be seen Hoch Golko zbiray ,
Viydi , Cohanim , Pracuj zmorena ,
Hoch on hvilinochku in hay !
Vkupochtsі sit here pid Kalina ,
I ² over pans pan !
Look , my ribonko - srіbnoyu Hvilya
Spreads in polі fog.
Ty not lyakaysya scho bosії nіzhenki
Vmochish in cold dew :
I tell you , vіrnaya , right up hatinonki
Himself in the hands of odnesu .
Ty not lyakaysya scho zmerznesh , lebedonko ,
Heat - vіtru ni , ni hmar ...
I prigornu you to svogo serdenka ,
A vono stick, yak fever.
