Я не маю більше часу
Щоб нанизували фрази на думки
І ти мене ніколи не побачиш
Ну а я тебе, а може й навпаки
Не лишилося до ранку
Не зорі, а ні світанку
Всі ці биті запитання
В моїй голові востаннє
А я іду на абордаж
А ти не бачиш
Ти чуєш купу зайвих фраз
Що не мають значень
А я іду на абордаж
А ти не чуєш
Ти подивися іще раз
І ти відчуєш
Так так так,
Я не твій брат брат брат
Я не твій друг
І відтак так так
Сотні порад моїх забудь
І так так так
Може ми зустрінемось коли небудь
Залишилося два кроки й два твоїх прекрасниі ока до мети
Тут немає більш азарту я відкрию свої карти всі тобі
Відчуваю ця розмова ну ніяк не випадкова
Я продовжую гадати що тобі іще сказати?
А я іду на абордаж
А ти не бачиш
Ти чуєш купу зайвих фраз
Що не мають значень
А я іду на абордаж
А ти не чуєш
Ти подивися іще раз
І ти відчуєш
Так так так,
Я не твій брат брат брат
Я не твій друг
І відтак так так
Сотні порад моїх забудь
І так так так
Може ми зустрінемось коли небудь