Твої очі просять світла й знов обійм
Шукає тіло грішне, заховавши чисту душу
В погребі своїх бажань.
Наче щирість знов розквітла й мов твоїй
Омані підкоритись хоче ніч,
Ти хочеш прийти та чому так пізно?
Приспів:
Попіл мого серця на могилі кохання.
Попіл мого серця... Ти їх поховала обох...
Попіл мого серця на могилі кохання.
Попіл мого серця... їм тепер спокійно удвох...
Дотик смутку ніжно кличе в покій снів,
І біль шепоче свої вірші,
Пестить твою душу тихо гострим лезом.
Ти смієшся рідше з плином днів,
І неба ти торкнутись хочеш і своїх снів,
Ти кличеш мене та чому так пізно?
Приспів (3)
Your eyes ask for light and hugs again
He seeks the body of a sinner, hiding a pure soul
In the cellar of their desires.
As if sincerity blossomed again and your language
Oman wants to obey the night,
Do you want to come and why so late?
Chorus:
The ashes of my heart on the grave of love.
The ashes of my heart ... You buried them both ...
The ashes of my heart on the grave of love.
The ashes of my heart ... they are now calm together ...
A touch of sadness gently calls to the peace of dreams,
And pain whispers its verses,
Caress your soul quietly with a sharp blade.
You laugh less often over the days,
And you want to touch the sky and your dreams,
You call me and why so late?
Chorus (3)
