Мені не спиться мінімум пів ночі,
В моїй душі виспівує весна,
Як дві зорі іскряться твої очі,
І променіє посміх на устах,
Як дві зорі іскряться твої очі,
І променіє посміх на устах.
Як жив без тебе я не уявляю,
І кожен день томився в самоті,
Хоч багатьох жінок я зустрічаю,
Та все не ті, не ті, не ті,
Хоч багатьох жінок я зустрічаю,
Та все не ті, не ті, не ті.
Але нарешті доля посміхнулась,
Зіграла двоє люблячих сердець,
І ти до мене так ніжно пригорнулась,
Самотнім дням прийшов уже кінець,
І ти до мене так ніжно пригорнулась,
Самотнім дням прийшов уже кінець.
Мне не спится минимум пол ночи,
В моей душе поет весна,
Как две звезды искрятся твои глаза,
И излучается посмешище на устах,
Как две звезды искрятся твои глаза,
И излучается посмешище на устах.
Как жил без тебя я не представляю,
И каждый день томился в одиночестве,
Хотя многих женщин я встречаю,
И все не те, не те, не те,
Хотя многих женщин я встречаю,
И все не те, не те, не те.
Но наконец судьба улыбнулась,
Сыграла двое любящих сердец,
И ты ко мне так нежно прижалась,
Одиноким дням пришел уже конец,
И ты ко мне так нежно прижалась,
Одиноким дням пришел уже конец.
