Ой у полі три криниченьки,
Любив козак три дівчиноньки:
Чорнявую та білявую,
Третю руду та поганую.
"Що чорняву від душі люблю,
До білявої залицяюся,
А з рудою, препоганою,
Піду, мабуть, розпрощаюся".
"Чи я тобі та й не казала,
Як стояли під світлицею:
Не їдь, не їдь та й у Крим по сіль,
Бо застанеш молодицею".
"Любив тебе я дівчиною,
Любитиму й молодицею,
А ще буду хоч сім літ ждати,
Поки станеш удовицею".
Чи всі ж тії та сади цвітуть,
Що весною розвиваються,
Чи всі ж тії та й вінчаються,
Що любляться та кохаються?
Половина тих садів цвіте,
Половина розвивається,–
Одна пара та вінчається,
А другая розлучається.
Oh, there are three wells in the field,
The Cossack loved three girls:
Black and blond,
The third ore and bad.
"What I love from the bottom of my heart,
I care for the blond,
And with the red, ugly,
I'll probably say goodbye. "
"Did I not tell you?
How they stood under the room:
Do not go, do not go and to the Crimea for salt,
Because you will be a young woman. "
"I loved you as a girl,
I will love and young lady,
And I will wait at least seven more years,
Until you become a widow. "
Do all those gardens flourish?
Developing in the spring,
Are they all getting married?
What do they love and fall in love with?
Half of those gardens bloom,
Half are developing, -
One couple and getting married,
And the second divorces.
