Страдальна Мати під хрестом стояла,
Стала ридати, в сльозах промовляла:
"Ой, Сину, Сину, за яку провину |
Переносиш нині тяженьку годину |
На хресті? | (2)
Я Тебе купала гіркими сльозами,
Як малим ховала перед ворогами.
А нині плачу, бо Тебе вже трачу, |
Вже тя, милий Сину, більше не побачу, |
Сину Мій! | (2)
Ти жертвувався всіх людей спасати,
За то діждався невинно вмирати,
За світ лукавий, злобний і неправий, |
Що сповнив на Тобі свій засуд кровавий |
На хресті. | (2)
Моя підпоро, Мій Ти світе ясний!
Гаснеш заскоро, в'янеш безчасний.
А що ж зі Мною станесь, сиротою? |
Я сама на світі, як билина стою |
Під хрестом. | (2)
Мій Боже милий, усердно тя молю,
Додай Мені сили у нещаснім болю;
Тебе благаю, як сама лиш знаю, |
I Тобі днесь Сина Мого поручаю |
На хресті".
The suffering Mother stood under the cross,
She began to sob, in tears, saying:
"O son, son, for what guilt
You're enduring a difficult hour |
On the cross? | (2)
I have bathed you with bitter tears,
How small she hid in front of enemies.
And now I weep, for I am already consuming you, |
Already she, dear Son, shall see no more,
My son! | (2)
You sacrificed all people to save,
For that, he was innocent of dying,
For the world is wicked, wicked, and wrong,
That filled his bloodstain against you
On the cross. | (2)
My support, My world is clear!
You are going away soon, you are fading.
What about me, orphan? |
I am alone in the world, as a bilin stand
Under the cross. | (2)
My goodness, I beg you earnestly,
Give me strength in miserable pain;
I beg you, as I only know, |
I entrust You with My Son today
On the Cross. "