С.Петербург ~ 1902
----------------------------------------------------------------------
З того часу, як женився,
Я ніколи не журився.
Приспів:
Ой чук, Тетяна,
Чорнобрива, кохана!
За Тетяну сто кіп дав,
Бо Тетяну сподобав;
За Марусю п’ятака,
Бо Маруся не така.
Як Тетяна засміється,
В душі радість оддається.
Ой піду я до пана
Позивати Івана:
Ой чим же я не така,
Що за мене п’ятака?
Санкт-Петербург ~ 1902
-------------------------------------------------- --------------------
С тех пор , как женился,
Я никогда не сокрушался .
припев:
Ой чук , Татьяна ,
Чернобров , любимая!
По Татьяну сто коп дал ,
Потому Татьяну понравились ;
По Марусю пятака ,
Потому Маруся не так .
Как Татьяна засмеется,
В душе радость оддаеться .
Ой пойду я к господину
Судиться Ивана :
Ой чем же я не такая,
Что меня пятака ?
