НА СВІТЛУ НЕДІЛЮ
Ти розумієш почуття, коли нехочеться іти,
Додому, хоче до життя душа, зостатися між тих
Знайомих мість- де було тихо, потім гамірно і шум,
І поки всі не розійшлись дзвін дзвонів проганяє сум.
Зостався б, але поки все, скіньчився день, але не свято,
Залишилось кілька днів, ще кілька днів- не так багато...
Потім знову сірість днів, сховають люди свята дзвін,
до пам'яті- щоб душу грів, не дав промерзнуть до глибин.
Звичайно, що не в дзвонах свято, а в тім: хто як його сприйняв,
Для когось означа багато, а комусь... і я узяв
від нього, мабуть трохи бо ще не нагрівся, ще холодний,
Надія: (допоможе бог), ХРИСТОС ВОСКРЕС! І я з цим згодний...
29.04.2011
ON LIGHT SUNDAY
You understand the feeling when you don't want to go,
Home, the soul wants to live, to stay among those
Familiar places - where it was quiet, then noisy and noise,
And until everyone is gone, the ringing of bells drives away sadness.
I would stay, but for now, the day is over, but not a holiday,
There are a few days left, a few more days - not so much ...
Then again the grayness of the days, the people will hide the holy bell,
to memory - to warm the soul, did not let it freeze to the depths.
Of course, it is not a holiday in the bells, but in the one who perceived it as
It means a lot to someone, and to someone ... and I took it
from him, perhaps a little because he has not yet warmed up, still cold,
Hope: (God help), CHRIST IS RISEN! And I agree with that ...
29.04.2011
