Коли на волю проситься сльоза,
Зника останній промінець надії,
Коли душа від болю сирота, |
Ти притулись до серденька Марії. | (2)
Згадай, якого болю завдава їй
Пригнічена гріхом черства людина,
Стікають сльози з безсилених очей,
Бо через нас розп'яли її сина.
Стікають сльози з безсилених очей,
Бо я і ти розп'яли її сина.
Як прокрадеться сором, мучитиме страх,
Наважся хоч би поглядом зустрітись.
Ти не побачиш докору в очах, |
Лиш мама може так тебе любити. | (2)
Відтоді як повстав гріх на любов
Людина прагне в світі панувати,
Якщо ти хочеш бути так, як Бог - |
Навчися так любити і прощати. | (2)
Навчися так любити і прощати...
When the will is asked tear,
Disappeared last ray of hope
When the soul is in pain orphan, |
You prytulys hearts to Mary. | (2)
Remember, what pain it inflicted
Suppressed sin callous man,
Bezsylenyh drains tears from the eyes,
For because we crucified her son.
Bezsylenyh drains tears from the eyes,
For you and I have crucified her son.
As prokradetsya shame, fear muchytyme,
Navazhsya look even meet.
You will not see reproach in the eyes, |
Only a mother can love you so. | (2)
Since the rose sin to love
Man seeks to dominate the world,
If you want to be like God - |
Learn to love and forgive. | (2)
Learn to love and forgive ...
