Страдальна Мати під хрестом стояла,
Стала ридати, в сльозах промовляла:
(2) „Ой Сину, Сину, за яку провину
Переносиш нині тяженьку годину
На хресті!”
„Я тебе купала гіркими сльозами,
Як малим ховала перед ворогами.
(2) А нині плачу, бо тебе вже трачу,
Вже тя, милий Сину, більше не побачу,
Сину мій!”
„Ти жертвувався всіх людей спасати,
За то діждався невинно вмирати,
(2) За світ лукавий, злобний і неправий,
Що сповнив на тобі свій засуд кровавий
На хресті”.
„Моя підпоро, мій ти світе ясний!
Гаснеш за скоро, в’янеш безчасний.
(2) А що ж зі мною станесь, сиротою?
Я сама на світі, як билина стою
Під хрестом”.
„Мій Боже милий, усердно тя молю,
Додай мені сили у нещаснім болю;
(2) Тебе благаю, як сама лиш знаю,
І тобі десь Сина мого поручаю
На хресті”.
The suffering Mother stood under the cross,
She began to cry, said in tears:
(2) “Oh Son, Son, for what guilt
You are enduring a difficult hour now
On the cross! ”
"I bathed you in bitter tears,
As a child she hid from enemies.
(2) And now I weep, for I spend thee,
I will never see you again, my dear Son,
My son! ”
"You sacrificed to save all people,
For that he waited innocently to die,
(2) For the world of the wicked, the wicked, and the wicked,
That filled your bloody sentence on you
On the cross.
“My support, you are my clear world!
You die soon, you wither timeless.
(2) And what will happen to me, orphan?
I am alone in the world, like an epic
Under the cross ”.
"My dear God, I pray earnestly,
Give me strength in unhappy pain;
(2) I beg you, as far as I know,
And somewhere I entrust my Son to you
On the cross.
