Ти завжди цілуєш мене просто в серце,
Розтинаючи плоть пекучими вустами.
Слова твої по венам скельцем
Й думки римовані - шаленими вітрами.
Твоя заточена до блискучих граней манірність.
Твій завжди для мене ввімкнений сон.
Хочу проникнути в твою безкінечність.
Відрізати всіх минулих персон.
Подаруй мені ножиці, великі садові.
Й цілуй мою душу і мої слова.
Я ніжно різатиму твою/свою совість.
Та тільки для тебе я знову жива.
Автор: Христина Сирова
Ты всегда целуешь меня прямо в сердце ,
Рассекая плоть жгучими губами.
Слова твои по венам стеклом
И мысли рифмованные - бешеными ветрами.
Твоя заточена в блестящих граней манерность .
Твой всегда для меня включен сон.
Хочу проникнуть в твою бесконечность .
Отрезать всех прошлых персон.
Подари мне ножницы , большие садовые .
И целуй мою душу и мои слова .
Я нежно резать твою / свою совесть.
И только для тебя я снова жива.
Автор : Кристина Сырова
