Ой сиділа дівчина край віконця.
Виглядала дівчина чорноморця.
Чорноморець, матінко, чорноморець
Вивів мене босую на морозець.
Вивів мене босую та й питає:
– Чи є мороз, дівчино, чи немає?
– Ой нема морожчику, тільки роса.
А я молодесенька стою боса.
Простояла ніченьку – та й байдуже.
– Бо я чорноморчика, ой люблю дуже.
Бо я чорноморчика, люблю дуже.
Бо я чорноморчика, ой люблю дуже.
Бо я чорноморчика, люблю дуже.
Бо я чорноморчика люблю
Ой сидела девушка у окошка.
Выглядела девушка черноморца.
Черноморец, матушка, черноморец
Вывел меня босиком на морозец.
Вывел меня босую и спрашивает:
- Есть мороз, девушка, или нет?
– Ой нет морозчику, только роса.
А я молоденькая стою босса.
Простояла ночку – и безразлично.
– Потому что я черноморчика, ой люблю очень.
Потому что я черноморчика, люблю очень.
Потому что я черноморчика, ой люблю очень.
Потому что я черноморчика, люблю очень.
Потому что я черноморчика люблю
