Текст песни Хвилини Тисячі Мільйонів - Метаморфоза

Закриті очі, інеєм окуті, скляні та непрозорі.
Не відчувають болю, не бачать промінь, що на них упав.
Тихенько, лагідно лоскочить!
І сяє так, немов стокрилий птах,
В якого пір’я – це окреме сонце,
В якого погляд – це безмежна даль, безмежна…
Він особисто тим, чим володіє
Зніме заковані у льод,
Пригріє і оживить уста,
І подарує погляд той, у даль…
«Прийміть же очі ту прозорість,
Прийміть же очі біль, яку,
Даровану, ніхто не забере тому, що
Неможливо вбити вічність!»
Поки що холод сковує уста,
Поки що сонце не проснулось…
І доки скуті інеєм зіниці сна,
Поки що не розбуджені вони, та годі.
Все живе тоді лише,
Коли, загинувши, окликне
І знову оживе, щоб вмерти.

Zakritі ochі, іneєm okutі, sklyanі and neprozorі. Not vіdchuvayut bolyu not Bacha Promin, scho they fell. Tihenko, lagіdno loskochit! The I syaє so Nemov stokrily Ptah, in yakogo pіr'ya - tse okreme sontse, in yakogo look - tse bezmezhna distance, bezmezhna ... Vіn NKVD Tim cpm volodіє Znіme zakovanі have lod, Prigrіє i revive the mouth of I podaruє Poglyad that have distance ... "Priymіt same ochі the prozorіst, Priymіt same ochі bіl, yak, talent, nіhto not take away the fact scho Nemozhlivo hammered Eternity!" Pokey scho cold skovuє mouth Pokey scho sontse not woken up ... the I docks skutі іneєm zіnitsі sleep Pokey scho rozbudzhenі not stink, that godі. All Givet todі deprivation, Koli, zaginuvshi, Hail the I znovu revived vmerti dwellers.