У саду, де колишуться віти,
Вітерець в верболозах заснув...
Десь заграла плакуча гітара,
Там дівчина стрічала весну.
Ти поїдеш далеко- далеко,
Так далеко від мого села.
І ніколи мене не згадаєш
Що у тебе дівчина була.
Не журись, і не плач, дівчинонько,
Не журись, і не плач, не ридай,
Через рік, як цвістиме калина,
В тихий вечір на мене чекай.
Вже пройшов рік тяжкого чекання,
І прийшла довгождана весна.
Знов дівчина прийшла до калини,
А коханого й досі нема.
У саду, де колишуться віти,
Вітерець в верболозах заснув...
Вже не грає плакуча гітара,
Де дівчина стрічала весну.
In the garden, de kolishutsya vіti ,
Vіterets verbolozah in falling asleep ...
Ere Zagrai gіtara weeping ,
There Divchyna strіchala spring.
Tee poїdesh far away,
So far od direct village.
I. nіkoli mene not zgadaєsh
Scho you have Divchyna bula .
Zhurys not , i do not cry , dіvchinonko ,
Zhurys not , i do not cry , do not Reed
Through rіk yak tsvіstime viburnum ,
In quiet Vechir on mene check.
Vzhe proyshov rіk grave minted
I. priyshla dovgozhdana spring.
Znov Divchyna priyshla to Kalina
A Cohanim th dosі dumb .
In the garden, de kolishutsya vіti ,
Vіterets verbolozah in falling asleep ...
Vzhe not graє gіtara weeping ,
De Divchyna strіchala spring.
