Срібні роси вмили моє волосся,
Кличе срібний дзвін до себе,
Я забуваюсь, відпускаю золотаву осінь,
Повертаю на північ і падаю у срібне небо...
Легко відпустити, що не мав,
Просто забуваю, що не треба,
Відпускаю свідомість вище хмар,
Злітаю і падаю у срібне небо.
Серце моє належить не тобі!
Розчинаяю свою душу в срібному небі...
Дощ зі сріблом світла стіка з долонь
В ріки, що зривають греблі
Й несуть мене горіти в білий той вогонь,
Що з нього іскрами сиплюсь і падаю у срібне небо...
Серце моє належить не тобі!
Розчинаяю свою душу в срібному небі...
Падаю у срібне небо...
© Чорна Перлина
Sribni Roshi vmili moє hair,
Cry of srіbny dzvіn to yourself
I zabuvayus , vіdpuskayu zolotavu osіn ,
Povertayu on Pivnich i fall from the sky ... srіbne
Easily vіdpustiti scho not mav ,
Just zabuvayu scho not required,
Vіdpuskayu svіdomіst vische hmar ,
Zlіtayu i fall in srіbne sky .
Serdce moє nalezhit not Tobi !
Rozchinayayu his soul in srіbnomu nebі ...
Dosch Zi srіblom Svitla stіka s Dolon
In rіki scho zrivayut greblі
J Me gorіti bear in bіly that Vogon ,
Scho s Demba іskrami husky i fall from the sky ... srіbne
Serdce moє nalezhit not Tobi !
Rozchinayayu his soul in srіbnomu nebі ...
Falling from the sky ... srіbne
© Ciorna Perlin
