Плач, древнє небо,
Над мертвим полем.
Те поле всіяли ми
Кров’ю-рудою, сивим болем
Крізь наші очі
Трави проросли.
За що гинули ми,
Про те плачуть над нами грози.
Не теє небо
Плаче над нами,
А то каримо ми
За своїми синами.
Вони не мертві,
Живі-здорові,
Та немає у них
В жилах нашої крові.
Crying , drevnє sky,
Over a dead field.
Those field vsіyali E
Krov'yu - rudoyu , sivim Bol
Krіz nashі ochі
Grass sprouted.
For scho ginuli E ,
About those crying over us Menace .
Not teє sky
Weeping over us ,
And Karim E
For svoїmi sinami .
Mertvі not stink ,
Zhivі - zdorovі ,
That nemaє they
In the veins nashoї krovі .