Я знаю
Тут обранці небес мовчать
Тут нікчеми все знають
Душі, відчаю сповнені сплять.
Не вірять. Не чекають.
Не існує ані нот, ані рим.
Все химерно, лиш у просторі й часі
Тліє світло. І смерть прийде за ним.
Її подих безжально все згасить.
Я знаю, що загублені зорі
Ніколи не освітять той шлях,
Що за покликом долі
Ми обрали у наших піснях.
І розлючені скали
У сплетінні віків
Каменепадом зі слави
Не розчавлять наш спів.
Тут поховані всі у світ мрій.
Виринають божевільні.
Лиш під купою каміння подих твій
Знайде докорів сумління.
Тут в прозорих водоймах очей
Оселяються жахів примари,
І палаюче сяйво з небес
Закривають ілюзії хмари.
Я знаю, що загублені зорі
Ніколи не освітять той шлях,
Що за покликом долі
Ми обрали у наших піснях.
І розлючені скали
У сплетінні віків
Каменепадом зі слави
Не розчавлять наш спів.
I know
Here the elect of heaven are silent
Everyone knows nothing here
Souls full of despair sleep.
They do not believe. Do not wait.
There are no notes or rhymes.
Everything is bizarre, only in space and time
The light is smoldering. And death will come after him.
Her breath will mercilessly extinguish everything.
I know the stars are lost
Never enlighten that way,
What is the call of fate
We chose in our songs.
And angry rocks
In the plexus of ages
Stonefall of glory
They will not crush our singing.
Everyone is buried here in the world of dreams.
Crazy people appear.
Only under a pile of stones is your breath
Will find remorse.
Here in the transparent ponds of the eyes
Haunted by the horrors of ghosts,
And a blazing radiance from heaven
Clouds close illusions.
I know the stars are lost
Never enlighten that way,
What is the call of fate
We chose in our songs.
And angry rocks
In the plexus of ages
Stonefall of glory
They will not crush our singing.
