В артеці тихо, не бігають діти,
стоять валізи і ми в форму не одіті,
і не насварять за порядок нас вожаті,
сьогодні можна, бо вже завтра відїжать.
приспів:
Останній раз, одягнеш форму і поплач,
останній раз, танцюєш на массовці із вожатим,
триста раз, піднімешся по сходах до будинків,
завтра в раз, до ранку вже повернешся до дому.
Ти по дорослому сьгодні виглядаєш,
закінчив зміну і багато чого знаєш,
вдивись уважно в обличча цих людей,
бо не побачиш вже багато з них за день.
приспів.
Ранкове сонце, не спішіться підійматись,
хтось на зарядку, а комусь вже відїжати,
ти розлучаєшся із друзями не спішно,
прийшов твій час, прощатися з дитинством.
приспів.
It is quiet in the artel, children do not run,
there are suitcases and we are not dressed in uniform,
and the counselors will not rebuke us for the order,
today it is possible, because tomorrow they will leave.
chorus:
Last time, put on your uniform and cry,
the last time you dance at a party with a guide,
three hundred times, you will go up the stairs to the houses,
tomorrow at once, by morning you will return home.
You look like an adult today,
finished the shift and you know a lot
look closely at the faces of these people,
for thou shalt not see many of them in a day.
chorus.
Morning sun, do not rush to get up,
someone to charge, and someone to leave,
you break up with friends slowly,
it's time to say goodbye to childhood.
chorus.
