Ти не лукавила зо мною,
Ти другом, братом і сестрою
Сіромі стала. Ти взяла
Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела
До п'яного дяка в науку.
«Учися, серденько, колись
З нас будуть люде»,— ти сказала.
А я й послухав, і учивсь,
І вивчився. А ти збрехала.
Які з нас люде? Та дарма!
Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема
Зерна неправди за собою.
Ходімо ж, доленько моя!
Мій друже вбогий, нелукавий!
Ходімо дальше, дальше слава,
А слава — заповідь моя.
Ty did not dissemble zone I ,
Tee friend, brother sister i
Sіromі become. ty took
Mena , a small , hand
I. school lads odvela
Until p'yanogo dyaka in science.
" Uchisya , serdenko , kolis
W We will Luda " - ty said .
And I th Poslukhaev , i uchivs ,
I. vivchivsya . A minute zbrehala .
Yakі s Luda us ? That dharma !
Mi not dissembled with You ,
Mi just yshli ; We have many
Grain crook behind him .
Hodіmo Well, my dolenko !
Mij of friendly vbogy , nelukavy !
Hodіmo further and further glory
And the glory - my zapovіd .
