Мене осінь зламала катастрофічно,
Що хочеться кричати панічно ... панічно,
Здається, що ти десь там – потойбічно,
А мені звично, без тебе так звично…
І я буду мовчати про те, що сама,
Стала якась сумно – нудна,
Як погода одночасно абсурдна й чудна,
Я знов цьому холоді мерзну одна...
Твої смс і дзвінки непривітні,
Сни мої стали такі заповітні,
А ми якісь гострі трикутні чи кутні,
Й думки мої теж тепер каламутні…
Набрид оцей непотріб безсмертний,
Ти ніби якийсь іншопланетний,
Можливо, станеш для мене конкретний?
Тоді, напевно, закриєм безліч п’єс безсюжетних…
Autumn broke me catastrophically,
What do you want to scream panic ... panic,
It seems like you're out there somewhere -
And I am familiar, without you so habitually ...
And I'm going to be silent about being alone,
She became kind of sad - bored,
As the weather is both absurd and wonderful,
I freeze this cold again ...
Your sms and calls are not welcome,
My dreams have become so cherished,
And we are some sharp triangular or angular,
And my thoughts are also cloudy now ...
This tiredness is not needlessly immortal,
You're like some alien,
Perhaps you will become specific to me?
Then, probably, we will close a lot of non-story plays ...
